З досвіду використання спадщини Сухомлинського В. О.
Урок трудового навчання на природі

           Василь Сухомлинський писав: «..шкільне навчання має один дуже серйозний недолік, а саме: з тієї хвилини,  як дитина сіла за парту, ми класними стінами, дошкою, книгою, зошитом відгороджуємо її від того середовища, в якому відкрилось її перше джерело живої думки і живого слова, – від природи, від лісу і саду, від тихої діброви і зеленого лугу, від синього неба і вогняної квітки соняшника, від дзвінкого дзвіночка жайворонка і дзюрчання перших весняних струмочків…»

             
          На цьому уроці ми розвивали мислення, розширювали світогляд учнів, розвивали фантазію, збагачували словниковий запас учнів, створювали позитивне емоційне ставлення до процесу навчання.                 Діти, які можуть не лише побачити те, що вони вчать, а й доторкнутися, роздивитися – набагато краще засвоюють цей матеріал. Діти дивуються, захоплюються природою, у них з’являється безліч питань – це допомагає розвивати мовлення і мислення. Під час уроків  на природі – мовлення дітей ставало більш емоційним, яскравішим, виразнішим, учні вчилися мислити, розмірковувати та приходити до висновків.